Яблуневий галовий кліщ

Систематичне положення. Яблуневий галовий кліщ (Eriophyes mali) належить до ряду Тромбідиформні кліщі, родини Чотириногі кліщі (Eriophyidae). Це надзвичайно дрібний паразит, що веде прихований спосіб життя. Його тіло видовжене, червоподібне, світло-жовтого забарвлення, що робить його майже непомітним на фоні тканини рослини.

Культури, що пошкоджуються. Головною жертвою цього шкідника є яблуня. Кліщ селиться на молодих листках, щойно вони розпускаються, а також на бруньках, квітконіжках та молодих пагонах. Шкідник віддає перевагу соковитим тканинам, що знаходяться в стадії активного росту, що забезпечує йому постійний доступ до поживних речовин.

Біологія та цикл розвитку. Зимують дорослі запліднені самки під лусками бруньок яблуні. Навесні, при підвищенні температури до +10...+12°C, вони активізуються і починають заселяти молоду зелень. Протягом вегетаційного періоду шкідник дає кілька поколінь. Швидкість розвитку одного покоління залежить від температурного режиму, причому найінтенсивніше розмноження спостерігається у другій половині весни.

Характер пошкоджень та шкодочинність. У процесі живлення кліщ виділяє спеціальні речовини, які стимулюють ненормальний поділ клітин рослини, що призводить до появи галів. Спочатку це дрібні плями, які згодом темніють і стають схожими на опіки. Сильне ураження призводить до того, що листя скручується, втрачає здатність до фотосинтезу, що значно знижує життєздатність дерева та обсяги майбутнього врожаю.

Заходи захисту. Захист саду від яблуневого галового кліща потребує системного підходу:

• Проведення профілактичних обробок саду в період розпускання бруньок препаратами сірки.
• Застосування специфічних акарицидів, якщо чисельність шкідника перевищує економічний поріг шкодочинності.
• Забезпечення санітарної обрізки, що дозволяє зменшити кількість зимуючих особин на дереві.
• Стимуляція стійкості дерев через раціональне внесення добрив, що не містять надлишку азоту.