Баклажанний кліщ

Систематичне положення: Баклажанний кліщ (Eriophyes melongenus) належить до ряду Тромбідиформні кліщі, родини Чотириногі кліщі (Eriophyidae). Це мікроскопічний шкідник, який характеризується дуже малим розміром тіла, що значно ускладнює його своєчасне виявлення на ранніх етапах заселення культури.

Культури, що пошкоджуються: Головною кормовою базою цього шкідника є баклажан. Попри високу спеціалізацію, за високої чисельності популяції клещ може переходити на близькі родичі пасльонових культур, що знаходяться поруч, особливо в умовах закритого ґрунту або теплиць.

Біологія та цикл розвитку: Розвиток кліща тісно пов'язаний з фізіологічними процесами рослини. Шкідник має кілька генерацій за вегетаційний період. Зимуюча стадія представлена дорослими заплідненими самками, які ховаються в укриттях — пазухах листків, бруньках або залишках рослин, що залишилися після збору врожаю.

Характер пошкоджень: Діяльність кліща призводить до викривлення молодих листків, пригнічення точки росту та утворення галів. Внаслідок висмоктування клітинного соку тканини рослини грубішають, плоди втрачають товарний вигляд, стають деформованими, а загальна продуктивність куща падає до мінімуму.

• Видалення та знищення уражених рослинних решток після завершення сезону.
• Проведення моніторингу посівів з використанням лупи для раннього виявлення шкідника.
• Застосування препаратів акарицидної дії, дозволених для використання на овочевих культурах.
• Дотримання просторової ізоляції між різними посадками родини пасльонових.