Галовий кліщ щириці

Систематичне положення: Шкідник належить до ряду Trombidiformes, родини Eriophyidae (чотириногі кліщі). Представники цієї групи відрізняються мікроскопічними розмірами та здатністю викликати утворення галів — специфічних новоутворень на рослинах.

Культури: Основним об'єктом живлення для даного виду є рослини роду Amaranthus (щириця). Кліщ вражає надземні частини рослини, що може негативно впливати на розвиток як диких видів, так і культурних сортів, що використовуються в агропромисловому комплексі.

Біологія та цикл розвитку: Розвиток Eriophyes zealus проходить у тісному зв'язку з етапами росту щириці. Зимують дорослі особини в укриттях, а навесні переміщуються на молоді органи рослин. Харчування супроводжується впорскуванням секрету, що стимулює розростання тканин і формування галів, усередині яких кліщі знаходять захист та їжу.

Характер пошкоджень та шкідливість: Шкідливість проявляється у вигляді викривлення листя та стебел, уповільнення загального росту рослини. Пошкоджені тканини втрачають здатність до нормального фотосинтезу, що веде до зниження накопичення біомаси. У разі масового розмноження кліща рослини можуть передчасно в’янути та гинути.

Заходи захисту: Ефективна боротьба потребує комплексного підходу. Рекомендується:

• знищення бур’янів та рослинних залишків щириці після збору врожаю;
• застосування сертифікованих акарицидів при виявленні перших симптомів;
• використання препаратів на основі сірки у періоди активного розвитку шкідника.