Коренева злакова попелиця

Geoica setariae, яку називають кореневою злаковою попелицею, належить до ряду Hemiptera та родини Pemphigidae. Це специфічний шкідник, який мешкає в ґрунті та веде прихований спосіб життя, безпосередньо взаємодіючи з підземними частинами сільськогосподарських культур.

Основними об'єктами ураження є представники родини злакових: пшениця, ячмінь, жито та просоподібні культури. Шкідник поширюється як на полях, так і на прилеглих територіях, де ростуть дикорослі злаки, що слугують резерватами для підтримання популяції протягом сезону.

Біологія виду передбачає тісну співпрацю з мурахами (мірмекофілія), які забезпечують перенесення попелиць на нові кореневі системи та захищають їх від хижаків. Розмноження відбувається досить швидко, особливо за умов сприятливої температури ґрунту та достатньої вологості, що сприяє утворенню щільних колоній на корінні.

Вредоносність полягає у висмоктуванні соків із коренів, що призводить до загального виснаження рослини. Ознаками зараження є затримка розвитку, погіршення кущіння та зниження маси кореневої системи, що в кінцевому підсумку суттєво зменшує врожайність зернових культур.

Серед ефективних заходів захисту варто виділити такі:

• глибокий обробіток ґрунту для руйнування гнізд мурах;
• використання якісного протруйного насіння із системною дією;
• ретельне очищення країв полів від бур'янів-злаків;
• контроль за дотриманням сівозміни, що обмежує накопичення шкідника.