Білоточковий довгоносик

Білоточковий довгоносик (Hylobius albosparsus) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Цей жук є типовим представником ентомофауни хвойних лісів, де він може завдавати суттєвої шкоди лісовому господарству.

Об'єктами живлення цього шкідника є представники хвойних порід, зокрема сосна звичайна та ялина. Найбільшу привабливість для нього мають молоді посадки та ділянки з наявністю свіжих пнів, що залишаються після проведення лісозаготівельних робіт.

Біологія виду передбачає розвиток личинок у підкоровій частині кореневої системи або в нижній частині стовбурів дерев. Дорослі особини ведуть прихований спосіб життя, активізуючись у весняно-літній період, коли відбувається додаткове живлення корою пагонів.

Шкодочинність білоточкового довгоносика полягає у механічному пошкодженні кори, що порушує процеси сокоруху та створює умови для зараження дерев грибковими патогенами. Масові ураження призводять до значного відпаду молодих хвойних культур у місцях проведення рубок.

• Проведення своєчасного очищення лісосік
• Використання пасткових колод та канавок
• Хімічний захист саджанців у розплідниках
• Дотримання правил ведення лісового господарства

Основними заходами захисту є лісотехнічні методи, спрямовані на зниження кормової бази шкідника. Поєднання санітарних рубок та застосування біологічних або хімічних препаратів дозволяє значно зменшити популяцію довгоносика в умовах лісництва.