Щавлевий довгоносик

Щавлевий довгоносик (Hypera rumicis) є представником родини довгоносиків (Curculionidae), що належить до ряду твердокрилих (Coleoptera). Цей шкідник спеціалізується на рослинах родини гречкових, завдаючи значної шкоди промисловим та аматорським посадкам щавлю, ревеню та гречки.

Біологія виду передбачає повний цикл розвитку, що включає фази яйця, личинки, лялечки та імаго. Дорослі жуки виходять з місць зимівлі, якими слугують верхні шари ґрунту або рослинні залишки, з настанням першого весняного тепла. Подальше розмноження супроводжується відкладанням яєць на вегетативні частини кормових рослин.

Шкодочинність виявляється як у діяльності дорослих жуків, так і личинок. Личинки, що ведуть відкритий спосіб життя на листках, вигризають на них отвори різної форми та розміру, нерідко скелетуючи листки до жилок. Це призводить до пригнічення росту рослин, висихання окремих частин та повної втрати товарної цінності врожаю.

Характер пошкоджень часто плутають з іншими видами, проте масові вигризи на щавлі є чітким сигналом активності Hypera rumicis. Особливо небезпечним шкідник є в періоди посухи, коли пошкоджені рослини втрачають тургор і швидше гинуть від стресу.

Система захисних заходів включає наступні кроки:

• знищення бур'янів, що є резерваторами шкідника (щавель дикий, гірчак);
• ретельне обробіток ґрунту восени для руйнування місць зимівлі;
• використання біопрепаратів або інсектицидів при виявленні перших ознак заселення;
• контроль стану посівів у весняно-літній період для своєчасної реакції на спалахи чисельності.