Зелений довгоносик

Систематичне положення цього виду належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae). Hypomeces inflatus є відомим фітофагом, що поширений переважно в країнах Азії, де він завдає суттєвої шкоди як промисловим плантаціям, так і плодово-ягідним насадженням.

Серед культур, які пошкоджує даний шкідник, слід виділити цитрусові, бавовник, бобові та різноманітні чагарникові культури. Його всеїдність та висока адаптивна здатність дозволяють йому швидко розселятися на нових територіях, що вимагає постійного нагляду за фітосанітарним станом посівів.

Біологія та цикл розвитку шкідника включають повне перетворення. Дорослі комахи відкладають яйця в ґрунт або біля основи рослин, після чого личинки проникають до кореневої системи. Після завершення стадії куколки імаго виходять на поверхню та розпочинають активне харчування листям та молодими пагонами, що значно шкодить розвитку рослини.

Характер пошкоджень легко ідентифікувати за наявністю характерних «фігурних» об’їдань країв листової пластинки. У разі високої чисельності жуків рослина втрачає здатність до фотосинтезу, що призводить до її виснаження, уповільнення росту та зниження якісних показників майбутнього врожаю.

Заходи захисту мають базуватися на моніторингу популяції та своєчасному втручанні. Ефективними є наступні кроки:

• Організація регулярного моніторингу посівів для раннього виявлення пошкоджень.
• Застосування хімічних засобів захисту рослин (інсектицидів) при досягненні економічного порогу шкідливості.
• Використання біологічних препаратів на основі ентомопатогенних грибів для знищення личинок у ґрунті.
• Підтримання агротехнічних норм, зокрема вчасна боротьба з бур'янами та правильний режим поливу.