Довгоносик-ліофлеус

Систематичне положення. Цей вид належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Liophloeus tessulatus є представником групи жуків, які у дорослій стадії часто пошкоджують надземну частину рослин, тоді як личинки ведуть прихований спосіб життя у ґрунті.

Культури та шкідливість. Довгоносик-ліофлеус є багатоїдним шкідником, що пошкоджує широкий спектр листяних дерев, чагарників та плодово-ягідних культур. Особливу загрозу він становить для розплідників, де пошкодження листя дорослими жуками та кореневої системи личинками може суттєво пригнічувати ріст молодого посадкового матеріалу.

Біологія та цикл розвитку. Розвиток комахи включає повний метаморфоз. Імаго виходять з ґрунту навесні, починаючи активне живлення на листках. Після парування самки відкладають яйця у ґрунт. Личинки, що вилуплюються, живляться корінням, проходячи кілька вікових стадій, після чого заляльковуються у ґрунтовій колисці.

Характер пошкоджень. Основним візуальним показником пошкодження є фігурне виїдання країв листків, що має назву «облямування». Крім естетичної шкоди, такі пошкодження знижують фотосинтетичну активність рослин. Приховане живлення личинок у кореневій зоні призводить до погіршення поглинання вологи та поживних речовин, що робить рослину вразливою до хвороб.

• Обробка ґрунту: розпушування міжрядь та пристовбурних кіл для руйнування місць розвитку личинок.
• Біологічний захист: використання препаратів на основі ентомопатогенних грибів у ґрунт.
• Хімічний захист: обприскування інсектицидами в період масового виходу жуків на поверхню.
• Профілактика: дотримання правил агротехніки, що сприяють швидкому розвитку рослин.