Довгоносик-стеблоїд (Lixus divaricatus)

Систематичне положення. Цей вид належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Представники роду Lixus спеціалізуються на живленні рослинами родини амарантових (Amaranthaceae), зокрема підродини лободових, що робить їх потенційно небезпечними для низки сільськогосподарських культур.

Культури, що пошкоджуються. Хоча основним кормом для Lixus divaricatus є дикорослі бур'яни, такі як лобода, під час спалахів чисельності шкідник масово мігрує на посіви цукрових, столових та кормових буряків. Пошкодження культурних рослин призводить до суттєвих втрат урожайності та погіршення якості сировини.

Біологія та цикл розвитку. Комаха проходить повний цикл перетворення. Перезимівля імаго відбувається у ґрунті або під рослинними залишками. Після весняного пробудження жуки додатково живляться на бур'янах, після чого самки відкладають яйця в тканини стебел. Личинки, що вилуплюються, проникають усередину стебла, де тривалий час харчуються, прогризаючи внутрішні ходи.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Шкода, завдана Lixus divaricatus, полягає у фізичному руйнуванні внутрішньої структури стебла. Це порушує провідну систему рослини, викликаючи передчасне в’янення, деформацію стебел та пригнічення загального розвитку. Ушкоджені рослини стають більш вразливими до вторинних патогенів, що посилює негативний вплив на врожай.

Заходи захисту. Система інтегрованого захисту включає:

• Ретельне знищення бур'янів-резерваторів, особливо родини лободових, на полях та узбіччях.
• Використання сівозміни, що обмежує накопичення шкідника на одному місці.
• Обробіток ґрунту, зокрема глибока оранка, для знищення місць зимівлі.
• Застосування інсектицидів за критичної чисельності комах у період активної вегетації.