Довгоносик-стеблоїд

Довгоносик-стеблоїд (Lixus latro) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae). Цей вид є спеціалізованим фітофагом, який здатен завдавати відчутної шкоди сільськогосподарським культурам, що вирощуються на відкритому ґрунті.

Основними об'єктами живлення для даного виду є рослини родини капустяних та лободових. Найчастіше від діяльності личинок страждають посіви ріпаку, капусти, редьки та цукрового буряка, що створює серйозні ризики для агровиробників у регіонах розповсюдження комахи.

Біологічний цикл розвитку включає повне перетворення. Після перезимівлі імаго починають активне живлення, після чого самки відкладають яйця безпосередньо в тканини стебла. Личинки, що вилуплюються, прогризають ходи всередині стебла, що призводить до порушення фізіологічних процесів живлення рослини.

Вредоносність виражається у пошкодженні судинної системи стебла, через що рослини стають вразливими до посухи та хвороб. Зовнішніми ознаками зараження є пожовтіння нижніх листків, передчасне в'янення та ламкість стебел. Втрати врожаю при високій чисельності шкідника можуть досягати значних обсягів.

Система захисту базується на запобіжних заходах. Важливими елементами є:

• Дотримання просторової ізоляції між посівами;
• Глибока зяблева оранка для знищення місць зимівлі;
• Своєчасне знищення бур'янів, на яких може харчуватися імаго;
• Застосування інсектицидів при досягненні економічного порогу шкодочинності.