Довгоносик околоводний

Систематичне положення. Довгоносик околоводний (Lixus paraplectius) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Це комаха з вираженою спеціалізацією, яка надає перевагу вологим біотопам, де зростають її кормові рослини.

Культури, що пошкоджуються. Цей шкідник уражує рослини родини селерових (Apiaceae). До зони ризику потрапляють такі культурні рослини, як петрушка, селера, пастернак, а також кріп. Крім того, він активно заселяє дикорослі види зонтичних, що ростуть поблизу водойм, які часто виступають резерваторами інфекції.

Біологія та цикл розвитку. Розвиток Lixus paraplectius відбувається з повним перетворенням. Імаго зимують у верхньому шарі ґрунту або під рослинними рештками. Навесні жуки виходять на поверхню, харчуються листям, після чого самки відкладають яйця в тканини стебла. Личинки, що вилуплюються, вигризають ходи всередині стебел, завершуючи цикл розвитку заляльковуванням усередині пошкодженої рослини.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Основна шкода завдається личинками, які пошкоджують провідні пучки рослини. Це призводить до зупинки росту, хлорозу листя та викривлення стебел. Пошкоджені рослини стають більш вразливими до вторинних патогенів та гнилей, що значно погіршує якість врожаю та його лежкість.

Заходи захисту. Система захисту включає:

• Очищення прилеглих територій від бур'янів родини селерових.
• Дотримання сівозміни для розриву циклу розвитку шкідника.
• Використання інсектицидних препаратів у період відкладання яєць.
• Знищення уражених рослинних решток після збору врожаю.