Мунтжак

Мунтжаки (лат. Muntiacus) належать до родини Оленеві (Cervidae) та ряду Парнокопитні. Незважаючи на те, що ці тварини є представниками дикої фауни, у багатьох країнах вони класифікуються як активні шкідники, що завдають суттєвої шкоди фермерським господарствам та лісовим розплідникам.

Основну загрозу становить їхній раціон: мунтжаки надають перевагу ніжним частинам рослин, включаючи бруньки, листя та молоду кору. Від їхньої діяльності найчастіше страждають садові культури, такі як яблуні, груші, а також молоді насадження хвойних та листяних порід, що вирощуються на продаж.

Біологічні особливості виду включають унікальну здатність до розмноження протягом усього року. Це означає, що щільність популяції мунтжаків може зростати дуже швидко, якщо умови середовища є сприятливими, а природні вороги відсутні. Така висока репродуктивна активність робить їх постійною загрозою для сільськогосподарських угідь.

Типові ознаки пошкоджень включають обгризені стовбури дерев, що призводить до їхнього ослаблення та сприйнятливості до хвороб. Крім того, мунтжаки можуть знищувати цілі грядки овочевих культур, особливо в нічний час, коли вони стають найбільш активними. Шкодочинність виду полягає не лише у прямому споживанні врожаю, а й у деформації розвитку культурних рослин.

Методи захисту базуються на створенні бар'єрів. Використання міцних огорож є найбільш надійним способом запобігання візитам тварин до саду. Крім того, рекомендується використання спеціальних відлякувачів, що базуються на звукових сигналах або запахових репелентах, які наносяться на кору молодих дерев для захисту від обгризання.