Зелений довгоносик

Систематичне положення: Myllocerus viridanus належить до ряду Твердокрилі (Coleoptera), родини Довгоносики (Curculionidae). Цей вид є відомим шкідником, що поширений у тропічних та субтропічних регіонах, де завдає значної шкоди промисловим насадженням.

Культури, що пошкоджуються: Вредитель відзначається багатоїдністю (поліфагією). Він активно шкодить чайним плантаціям, посівам бавовнику, різним видам плодових дерев, зокрема цитрусовим, а також бобовим культурам, що робить його небезпечним для широкого спектра агроценозів.

Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл шкідника включає стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Самки відкладають яйця в ґрунт біля основи стебла рослини. Личинки, що вилуплюються, ведуть прихований спосіб життя в ґрунті, де активно живляться корінням, тоді як дорослі жуки мешкають на надземній частині рослин.

Характер пошкоджень та шкодочинність: Дорослі комахи об’їдають краї листків, залишаючи після себе напівкруглі вирізи, що значно погіршує фізіологічний стан рослини. Пошкодження коріння личинками призводить до виснаження рослин, затримки їхнього росту, а в разі високої щільності популяції — до повної загибелі молодих насаджень.

Заходи захисту: Боротьба з Myllocerus viridanus базується на інтегрованому захисті. Рекомендовано:

• Використання інсектицидів контактно-кишкової дії під час періоду активного харчування імаго.
• Проведення регулярного моніторингу за допомогою світлових пасток.
• Обробка ґрунту для ліквідації личинок у період їхнього розвитку.
• Забезпечення оптимального живлення рослин для підвищення їхньої стійкості до шкідників.