Наупактус прихований

Наупактус прихований (Naupactus dissimulator) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae). Цей вид походить з Південної Америки, але завдяки активним міжнародним перевезенням поширився в інші регіони світу, де став небезпечним шкідником сільськогосподарських культур.

Коло рослин-господарів цього виду досить широке. Найбільшої шкоди жук завдає цитрусовим насадженням, виноградникам, сої та різноманітним плодовим культурам. Основним фактором небезпеки є те, що личинки живуть у ґрунті, де вони безперервно підгризають кореневу систему, що призводить до загального пригнічення рослин та їх передчасного відмирання.

Життєвий цикл включає стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Самка відкладає яйця на ґрунт або на частини рослин, що торкаються землі. Личинки, що вилуплюються, одразу заглиблюються в ризосферу. Дорослі жуки активні у весняно-літній період і об’їдають листя з країв, що значно знижує фотосинтетичну активність рослин.

Шкодочинність наупактуса полягає у системному ураженні рослини: молоді особини руйнують корені, а дорослі — вегетативну масу. Втрати врожаю можуть бути критичними, особливо на початкових етапах розвитку культур, коли коренева система ще не має достатнього запасу міцності для протистояння пошкодженням.

• Моніторинг чисельності дорослих жуків за допомогою феромонних пасток або візуальних оглядів.
• Використання біопрепаратів на основі грибів (Beauveria bassiana) для боротьби з личинками в ґрунті.
• Дотримання карантинних заходів при транспортуванні саджанців із заражених регіонів.
• Хімічна обробка інсектицидами системної дії у критичні фази розвитку шкідника.