Золотогузка

Систематичне положення: Золотогузка (Nygmia phaeorrhoea) — небезпечний шкідник ряду Лускокрилі (Lepidoptera), родини Еребіди (Erebidae). Цей метелик має характерне забарвлення і є одним із найпоширеніших листогризучих шкідників у садах та лісосмугах.

Культури, що пошкоджуються: Комаха вражає широкий спектр листяних дерев. Найбільше страждають плодові культури: яблуня, груша, слива, персик, абрикос та черешня. Крім того, шкідник часто зустрічається на декоративних деревах та чагарниках, таких як глід, дуб, липа та в'яз.

Біологія та цикл розвитку: Зимують гусениці у спеціальних павутинних гніздах, які вони будують на кінцях пагонів. Навесні, при підвищенні температури, гусениці виходять і починають інтенсивно харчуватися бруньками та молодим листям. Після завершення розвитку влітку вони заляльковуються, а дорослі метелики з'являються у другій половині літа для відкладання яєць.

Характер пошкоджень: Весною колонії гусениць здатні за короткий термін повністю об'їсти листя на дереві. Це призводить до передчасного опадання листя, зниження врожаю та послаблення дерева. Окрім агрономічної шкоди, волоски гусениць мають токсичну дію і при контакті викликають подразнення шкіри людини.

Заходи захисту:

• Механічне зрізання та спалювання павутинних гнізд у зимовий період.
• Обробка саду інсектицидами в період відродження гусениць.
• Застосування біологічних препаратів на основі бактерій для мінімізації хімічного навантаження.
• Встановлення феромонних пасток для контролю чисельності імаго.