Пискуха

Систематичне положення: Пискухи (лат. Ochotona) належать до ряду Зайцеподібні (Lagomorpha), родини Пискухові (Ochotonidae). Це дрібні ссавці, які за способом життя та харчування належать до групи серйозних шкідників природних та агроценозів.

Культури, що пошкоджуються: Найбільшої шкоди пискухи завдають багаторічним травам на пасовищах та сінокосах. Також вони можуть шкодити зерновим колосовим культурам, поїдаючи сходи та вегетативні органи рослин, що призводить до значного зниження врожайності на прилеглих до їхніх колоній територіях.

Біологія та цикл розвитку: Ці тварини не впадають у зимову сплячку, тому основну частину літа вони присвячують заготівлі сіна — вони зрізають рослини та складають їх у характерні «стожки». Розмноження відбувається інтенсивно: за сприятливих погодних умов популяція здатна до швидкого розселення, що ускладнює контроль над їх чисельністю.

Характер пошкоджень та шкідливість: Шкідливість проявляється у механічному поїданні рослинності та витоптуванні посівів. Крім того, активна риюча діяльність призводить до пошкодження кореневої системи сільськогосподарських культур та руйнування ґрунтового покриву, що негативно впливає на якість сіножатей.

Заходи захисту: Для контролю чисельності пискух застосовують такі методи:

• Проведення регулярних обстежень угідь для виявлення вогнищ розмноження.
• Руйнування норових систем шляхом глибокого орання ґрунту на схилах та краях полів.
• Використання дозволених родентицидів, що закладаються безпосередньо в нори.
• Підтримка популяцій природних ворогів, таких як хижі птахи, що суттєво обмежує чисельність шкідників.