Північна пискуха

Північна пискуха (лат. Ochotona hyperborea) належить до ряду Зайцеподібні, родини Пискухові. Це невеликий ссавець, що веде осілий спосіб життя в умовах високогір'я та кам'янистих розсипів. Хоча вид частіше зустрічається в дикій природі, поблизу сільськогосподарських угідь у лісотундровій зоні він може виявляти активність як шкідник.

Цей шкідник переважно пошкоджує кормові культури, дикорослі трави та сіножаті. У періоди високої чисельності пискухи здатні значно знижувати врожайність природних травостоїв, оскільки заготовляють великі обсяги сіна на зиму, зрізаючи пагони рослин і залишаючи їх на камінні для просушування.

Біологія північної пискухи характеризується високою пристосованістю до суворого клімату. Тварини не впадають у сплячку, а їхнє виживання безпосередньо залежить від якості заготовлених «стіжків» із сіна. Розмноження відбувається в літній період, самка приносить один або два виводки за сезон, що дозволяє виду швидко відновлювати популяцію.

Характер пошкоджень проявляється у вигляді систематичного викошування рослинності на ділянках, що прилягають до кам'янистих схованок. Шкідник обгризає стебла та листя бобових і злакових культур, що веде до деградації пасовищ. Крім прямого поїдання, пискухи забруднюють територію продуктами життєдіяльності, що знижує якість кормової бази для худоби.

Заходи захисту включають такі методи:

• Очищення меж та границь полів від каміння та чагарників, де можуть оселятися гризуни.
• Застосування спеціалізованих родентицидів у місцях масового скупчення за умови дотримання екологічних норм.
• Встановлення механічних пасток на шляхах міграції тварин до кормових ділянок.
• Залучення природних ворогів, таких як хижі птахи та хутрові звірі, шляхом облаштування присад.