Пагіоцерус

Пагіоцерус (Pagiocerus) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae), підродини короїдів (Scolytinae). Цей прихований шкідник становить значну загрозу для сільськогосподарської продукції, що зберігається на складах або підлягає транспортуванню на великі відстані.

Основним джерелом живлення для цього виду є зерна кукурудзи, проте він також здатен пошкоджувати насіння інших злакових культур. Найбільше поширення вид має в тропічних регіонах Америки, звідки він поширюється міжнародними торговельними шляхами разом із зараженими партіями зернової продукції.

Життєвий цикл пагіоцеруса повністю пристосований до середовища комор. Самки відкладають яйця безпосередньо у тканини зерна, де вилуплені личинки починають активне харчування. Висока вологість повітря та зерна стимулює прискорений розвиток комах, що призводить до виникнення спалахів розмноження в умовах неналежного зберігання.

Шкідливість проявляється у вигризанні личинками внутрішніх частин зернівки. Це призводить до зниження енергії проростання, втрати товарної маси та погіршення якості борошна, яке виробляється з такого зерна. Пошкоджені партії зерна стають вразливими до грибкових інфекцій та інших вторинних шкідників.

Система захисту базується на запобіганні зараженню. До основних заходів належать:

• Підтримання оптимального режиму вологості (нижче 13-14%).
• Фумігація складських приміщень та обробка зерна інсектицидами.
• Ретельна санітарна очистка складів перед прийомом урожаю.
• Постійний моніторинг стану запасів за допомогою феромонних пасток.