Зелений листовий довгоносик

Систематичне положення цього виду належить до ряду Твердокрилі (Coleoptera) та родини Довгоносики (Curculionidae). Комаха отримала свою назву завдяки характерному металевому блиску покривів, які мають зеленувато-золотистий відтінковий колір, що дозволяє їм успішно маскуватися на тлі зеленого листя.

Культури, що пошкоджуються, включають переважно листяні породи дерев та чагарників. Найчастіше від діяльності цього жука страждають плодові дерева, зокрема яблуні, груші та різні види кісточкових культур. Також він часто зустрічається на лісових деревах, що створює постійні вогнища розмноження поряд із агроценозами.

Біологія та цикл розвитку шкідника передбачає розвиток протягом одного року. Личинки, які мешкають у ґрунті, живляться корінням, що може негативно позначатися на розвитку молодих саджанців. Дорослі особини (імаго) з'являються навесні та починають активне живлення листям, що збігається з фазою активного росту крони дерев.

Характер пошкоджень проявляється у вигляді крайового об'їдання листків, при якому краї пластинки стають нерівними та зубчастими. У випадках масового розмноження жуки можуть призводити до дефоліації частини крони, що істотно знижує продуктивність дерев та погіршує якість майбутнього врожаю через порушення процесів вегетації.

Заходи захисту передбачають використання інтегрованого підходу. Важливо підтримувати здоров'я ґрунту та вчасно проводити обробки інсектицидами в період масової появи дорослих жуків. Також ефективним методом є перекопування пристовбурних кіл восени, що порушує умови зимівлі личинок та знижує чисельність популяції в наступному сезоні.