Довгоносик Пселактус

Систематичне положення. Цей вид належить до ряду Твердокрилі (Coleoptera), родини Довгоносики (Curculionidae). Pselactus spadix є спеціалізованим ксилофагом, який пристосувався до розвитку в деревині певних видів хвойних рослин.

Культури, що пошкоджуються. Шкідник переважно вражає соснові насадження. Найчастіше його виявляють у лісових масивах, паркових зонах та на територіях, де дерева зазнають впливу несприятливих чинників середовища, що призводить до їхнього ослаблення.

Біологія та цикл розвитку. Розмноження відбувається за рахунок відкладання яєць у товщу кори. Личинка, що вилуплюється, вгризається в деревину, де прокладає розгалужені ходи. Повний цикл розвитку залежить від температури повітря та вологості деревини, що визначає швидкість появи нових поколінь імаго.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Діяльність личинок призводить до руйнування камбіального шару та деревини. Внаслідок цього порушується фізіологічний обмін речовин у дереві, що проявляється у поступовому в'яненні хвої та подальшому всиханні стовбура. Це значно знижує технічні якості деревини та життєздатність насаджень.

• Видалення та своєчасна утилізація заселених дерев.
• Забезпечення належного фітосанітарного стану лісових ділянок.
• Проведення моніторингу за допомогою пасток у період активності жуків.
• Використання біологічних препаратів для стримування чисельності.
• Мінімізація механічних пошкоджень кори під час господарських робіт.