Казарка

Казарка, латинська назва якої Rhynchites caeruleus, є представником ряду твердокрилих та родини довгоносиків. Це небезпечний шкідник, який спеціалізується на пошкодженні плодових культур і здатен істотно знизити врожайність промислових та аматорських садів.

Основний спектр рослин-господарів включає яблуню, грушу, сливу та інші кісточкові породи. Дорослі жуки пошкоджують бруньки, листя та молоді зав'язі, що призводить до значних втрат продуктивності дерев та послаблення імунітету рослин перед зимовим періодом.

Життєвий цикл шкідника починається навесні, коли перезимувавши в ґрунті жуки виходять на поверхню. Після додаткового живлення самки відкладають яйця в зав’язь або молоді пагони. Характерною рисою є перегризання плодоніжки, через що уражені плоди швидко в'януть, чорніють і опадають на землю.

Шкодочинність казарки виявляється у двох формах: безпосереднє пошкодження дорослими особинами навесні та руйнування внутрішньої частини плодів личинками. Падалиця, уражена личинками, часто стає джерелом розвитку вторинних інфекцій, зокрема плодової гнилі, що значно погіршує якість врожаю.

Для захисту саду від казарки застосовують комплексний підхід, який поєднує механічні та хімічні заходи. Рекомендується:

• Струшування жуків на підстилку в ранкові години.
• Систематичний збір та видалення падалиці щодня.
• Перекопування ґрунту в пристовбурних колах для знищення лялечок.
• Обробка інсектицидами згідно з графіком розвитку шкідника.