Пухнаста плодова казарка

Систематичне положення комахи: вона належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини трубкокрутів (Rhynchitidae). Характерною рисою цього жука є наявність густих світлих волосків на поверхні надкрил та передньоспинки, що робить його впізнаваним серед інших видів довгоносиків. Комаха поширена переважно в лісостеповій та степовій зонах.

Культури, які пошкоджує шкідник, включають широкий спектр кісточкових порід. Найбільше потерпають абрикос, слива, алича та персик. Жуки починають свою активність рано навесні, вигризаючи бруньки, що ще не розпустилися, тим самим блокуючи розвиток майбутнього врожаю на початкових етапах вегетації дерева.

Біологія та цикл розвитку передбачає зимівлю імаго у ґрунті або під опалим листям. З настанням стабільних теплих температур жуки виходять на поверхню та починають інтенсивно харчуватися. Після спарювання самки відкладають яйця у молоді зав'язі або тканини пагонів. Личинки, що вилуплюються, розвиваються всередині плодів або ґрунті, де згодом і заляльковуються.

Характер пошкоджень та шкідливість виражається у механічному пошкодженні генеративних органів дерева. Після пошкодження бруньки не розкриваються, а зав’язь передчасно жовтіє та осипається. Уражені плоди стають непридатними до вживання, а місця проколів стають «воротами» для проникнення грибкових інфекцій, зокрема плодової гнилі (моніліозу).

Заходи захисту мають бути спрямовані на переривання життєвого циклу комахи. Ефективними є регулярне розпушування ґрунту в пристовбурних колах для знищення лялечок та імаго, що зимують. Для хімічного контролю використовують сучасні інсектициди, обробку якими проводять до початку цвітіння, щоб попередити відкладання яєць і суттєве пошкодження квіток.