Рінколус

Рінколус (Rhyncolus) належить до родини довгоносиків (Curculionidae), що входить до ряду твердокрилих (Coleoptera). Це представники групи підкорових довгоносиків, які спеціалізуються на освоєнні деревинних тканин, що перебувають на різних стадіях розкладання. Зовні це невеликі, видовжені жуки, пристосовані до прихованого способу життя у вузьких ходах під корою.

Основними об'єктами пошкодження для рінколуса є ослаблені, всихаючі або вже повалені дерева хвойних та листяних порід. Шкідник віддає перевагу вологій деревині, часто заселяючи нижні частини стовбурів, пеньки та валежник, що знаходяться в тінистих і зволожених місцях лісу або розплідників.

Біологія виду тісно пов'язана з розвитком грибкової мікрофлори в деревині. Дорослі жуки та личинки прокладають звивисті ходи в лубі та верхніх шарах заболоні. Життєвий цикл включає повне перетворення: від яйця, відкладеного самкою в тріщини кори, до личинки, лялечки та імаго, що може тривати від одного до кількох років залежно від кліматичних умов.

Характер пошкоджень проявляється у вигляді системи ходів, щільно забитих буровим борошном. Шкідник завдає істотної шкоди якості деревини, роблячи її непридатною для використання в будівництві. Крім того, масове розмноження рінколуса може сприяти перенесенню спор дереворуйнівних грибів, що прискорює процес гниття стовбурів.

Заходи боротьби з рінколусом мають переважно профілактичний характер і спрямовані на оздоровлення лісових масивів. До них відносяться такі заходи:

• своєчасна санітарна рубка заражених і повалених дерев;
• окорювання лісоматеріалів, залишених на зберігання в лісі;
• видалення старих пеньків, що є резерваторами шкідника;
• забезпечення оптимального санітарного стану лісових ділянок і складів деревини.