Чорна злакова попелиця

Систематичне положення. Чорна злакова попелиця (лат. Schizaphis nigerrima) належить до ряду Напівтвердокрилі (Hemiptera), родини Справжні попелиці (Aphididae). Цей вид є вузькоспеціалізованим шкідником, що завдає відчутної шкоди злаковим агроценозам.

Культури, що пошкоджуються. Шкідник віддає перевагу культурним злакам, серед яких домінують пшениця, ячмінь та овес. Також попелиця активно розмножується на диких злакових травах, що ростуть уздовж доріг та на краях полів, де відбувається накопичення шкідника перед переходом на культурні рослини.

Біологія та цикл розвитку. Розмноження відбувається шляхом партеногенезу, що забезпечує швидке зростання чисельності популяції. Зимуюча стадія представлена яйцем, яке відкладається на прикореневій частині або залишках рослин. Навесні розвиваються покоління безкрилих та крилатих особин, які швидко колонізують молоді посіви.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Попелиці висмоктують сік з листків та стебел, що призводить до деформації органів рослини та гальмування фотосинтезу. Масове розмноження супроводжується появою медяної роси, на якій розвиваються сажкові гриби, що додатково пригнічує розвиток посівів та погіршує якість зерна.

Заходи захисту. Система захисту базується на моніторингу посівів з моменту появи сходів. Основні методи включають:

• знищення злакових бур'янів як резерваторів попелиці;
• оптимальні строки сівби для уникнення піків чисельності шкідника;
• використання інсектицидів групи фосфорорганічних сполук або неонікотиноїдів при перевищенні порогу шкодочинності.