Малий в'язовий заболонник

Малий в'язовий заболонник (Scolytus pygmaeus) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae). Це спеціалізований шкідник, який відіграє критичну роль у поширенні грибкових інфекцій у лісових екосистемах та декоративних паркових насадженнях.

Вредитель вражає переважно дерева роду в'яз (Ulmus). У зоні ризику знаходяться як лісові масиви, так і поодинокі дерева в міському озелененні, що вже зазнали стресу від посухи, забруднення повітря або механічних пошкоджень, проте при масовому розмноженні жуки стають агресивними і до здорових дерев.

Життєвий цикл включає розвиток під корою, де личинки формують складні мережі ходів. Дорослий жук виходить на поверхню навесні або влітку, залежно від кліматичних умов, та починає додаткове живлення. Саме під час цього живлення в пазухах листків відбувається зараження дерева спорами гриба, який викликає голландську хворобу (графіоз).

Візуально пошкодження можна ідентифікувати за наявністю на корі численних маленьких круглих отворів та малюнком ходів під корою, що нагадує «в'язовий візерунок». Внаслідок діяльності шкідника дерево швидко втрачає життєздатність, листя передчасно жовтіє, а верхівки крони відмирають через припинення руху поживних речовин.

Система захисних заходів базується на виявленні осередків зараження на ранніх стадіях. Ключовим заходом є негайна санітарна вирубка та спалювання заселених дерев до моменту вильоту імаго. Також ефективним є застосування біологічних препаратів та хімічних інсектицидів під час періоду масового льоту шкідника для захисту стовбурів.