Бульбочковий довгоносик щетинистий

Систематичне положення: Бульбочковий довгоносик щетинистий (Sitona hispidulus) належить до ряду Твердокрилі (Coleoptera), родини Довгоносики (Curculionidae). Цей вид є одним із найбільш розповсюджених шкідників, що спеціалізуються на поїданні бобових рослин у багатьох кліматичних зонах.

Культури, що пошкоджуються: Вредитель надає перевагу кормовим бобовим травам, таким як люцерна, конюшина, буркун та еспарцет. Також він завдає суттєвої шкоди посівам зернобобових культур: гороху, вики, сої та квасолі, особливо в ранні фази розвитку рослин.

Біологія та цикл розвитку: Шкідник зимує в стадії імаго у верхніх шарах ґрунту або під рослинними рештками. Навесні жуки виходять на поверхню та розпочинають живлення. Після спарювання самки відкладають яйця у ґрунт або на нижні частини рослин. Личинки, що виходять, заглиблюються в ґрунт, де зосереджуються на живленні кореневою системою та бульбочками.

Характер пошкоджень та шкодочинність: Візуально шкода від імаго проявляється у вигляді напівкруглих об'їдань по краях листових пластинок. Проте найбільшу економічну шкоду завдають личинки, які виїдають вміст бульбочок, руйнуючи симбіотичні зв'язки рослини з азотфіксуючими бактеріями, що призводить до затримки росту та зниження врожайності.

Заходи захисту: Ефективний контроль шкідника вимагає комплексного підходу:

• Просторове розміщення нових посівів бобових на відстані від старих полів.
• Глибока зяблева оранка, що сприяє знищенню личинок та лялечок у ґрунті.
• Використання хімічних засобів захисту рослин (інсектицидів) у період весняної міграції жуків.
• Забезпечення оптимального живлення та догляду для підвищення регенеративної здатності рослин.