Буряковий довгоносик

Систематичне положення: Tanymecus destructor належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Це спеціалізований шкідник, який віддає перевагу просапним культурам, особливо в зонах з достатньою кількістю тепла та посушливими умовами.

Культури та пошкодження: Найбільшої шкоди завдає цукровим та кормовим бурякам, але нерідко вражає соняшник, кукурудзу та зернобобові культури. Жуки пошкоджують сходи, обгризаючи краї сім'ядоль, що призводить до затримки росту або повної загибелі молодих рослин через пошкодження точки росту.

Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл комах тісно пов'язаний з ґрунтом. Зимують статевозрілі жуки в ґрунті на значній глибині. Навесні, як тільки ґрунт прогрівається, вони виходять на поверхню. Розвиток личинок відбувається в ґрунті, де вони харчуються корінням рослин, проте основний фітофаг, що завдає збитків на ранніх етапах розвитку культури — це дорослий жук.

Шкідливість: Рівень небезпеки визначається щільністю популяції жуків на полі в період появи сходів. В умовах сухої та теплої весни активність довгоносика зростає. Критичний період — від появи сходів до формування двох справжніх листків. За високої чисельності цей шкідник може призвести до знищення значної частини врожаю, що вимагає пересіву площ.

Заходи захисту: Система захисту базується на поєднанні агротехнічних та хімічних методів. Агротехніка включає просторову ізоляцію від полів минулого року та ретельний обробіток ґрунту для знищення зимуючих особин. Основним засобом контролю є використання протруйників насіння системної дії, а також крайові обробки інсектицидами при наявності міграції жуків з місць зимівлі.

• Дотримання сівозміни
• Глибока оранка поля
• Передпосівне протруювання насіння
• Моніторинг чисельності шкідника