Казарка

Казарка (лат. Tatianaerhynchites aequatus) є одним із найпоширеніших та найнебезпечніших шкідників плодових культур, що належить до родини Attelabidae. Цей жук-довгоносик завдає шкоди багатьом садовим насадженням, особливо в регіонах з розвиненим садівництвом.

Найбільше від цього шкідника страждають яблуні, груші, сливи, вишні та абрикоси. Дорослі жуки пошкоджують бруньки, листя та молоді зав'язі, тоді як личинки безпосередньо знищують плоди, харчуючись їхньою м'якоттю, що призводить до масового опадання майбутнього врожаю.

Життєвий цикл казарки починається навесні, коли жуки виходять із місць зимівлі у ґрунті. Після додаткового живлення самка відкладає яйця у молоді плоди, роблячи для цього характерні проколи. Потім вона підгризає плодоніжку, що перериває живлення плоду і прискорює його розвиток на користь личинки.

Шкодочинність проявляється у деформації плодів та їх передчасному гнитті. Візуально уражені плоди мають характерні сліди від уколів, з яких часто виділяється камедь. Враховуючи високу плодючість самок, за сприятливих умов одна особина здатна зіпсувати значну кількість зав'язей на одному дереві.

• Регулярне збирання та знищення падалиці для запобігання виходу личинок у ґрунт.
• Перекопування ґрунту в пристовбурних колах восени для знищення зимуючих особин.
• Використання дозволених інсектицидів у критичні фази вегетації (бутонізація та після цвітіння).
• Обтрушування жуків на підстилку в ранкові години, поки вони менш активні.