Міль картопляна гватемальська

Систематичне положення: Гватемальська картопляна міль (Tecia solanivora) належить до ряду Лускокрилі (Lepidoptera), родини Виїмчастокрилі молі (Gelechiidae). Цей вид є вкрай небезпечним карантинним об’єктом, що становить серйозну загрозу для промислового вирощування картоплі.

Культури: Шкідник є вузькоспеціалізованим і живиться виключно видами роду пасльонових, при цьому картопля (Solanum tuberosum) є його основним кормовим ресурсом. Пошкодження відбуваються як у полі, так і в місцях зберігання, що сприяє швидкому поширенню виду через торгівлю зараженою продукцією.

Біологія та цикл розвитку: Розвиток шкідника залежить від температури повітря. Самка відкладає яйця на ґрунт біля основи стебла або безпосередньо на бульби, які виступають на поверхню. Гусениці, що з’являються, вгризаються всередину бульби, де розвиваються до стадії заляльковування, приховуючись від прямого впливу зовнішнього середовища.

Характер пошкоджень та шкідливість: Живлення гусениць призводить до утворення глибоких порожнин у м’якоті картоплі. Продукти життєдіяльності личинок та бактеріальна гниль, що розвивається в пошкоджених місцях, роблять врожай непридатним для вживання в їжу та переробки, що спричиняє величезні економічні втрати.

Заходи захисту: Ефективний контроль базується на суворих карантинних заходах та агротехнічних прийомах:

• Ретельний фітосанітарний контроль посадкового матеріалу.
• Вирощування сортів, стійких до пошкоджень, або ранні сорти для уникнення піку активності шкідника.
• Використання феромонних пасток для своєчасного виявлення появи імаго.
• Високе підгортання кущів для запобігання доступу шкідника до бульб.
• Зберігання картоплі при знижених температурах, що сповільнює розвиток популяції.