Довгоносик-трахіфлеус

Систематичне положення. Цей вид є представником ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Він належить до групи дрібних жуків, що ведуть прихований спосіб життя, що значно ускладнює їх раннє виявлення на сільськогосподарських полях та присадибних ділянках.

Культури та шкодочинність. Шкідник пошкоджує багато культурних рослин, серед яких особливе значення мають ягідні кущі, наприклад, суниця садова, а також різноманітні трав'янисті декоративні культури. Дорослі особини об’їдають листя, тоді як личинкова стадія зосереджена на пошкодженні кореневої системи, що робить цей вид небезпечним для молодих насаджень.

Біологія та цикл розвитку. Життєвий цикл включає повне перетворення: яйце, личинка, лялечка та імаго. Зимують переважно дорослі жуки, ховаючись у ґрунті або під сухим листям. З настанням весняного тепла відбувається вихід на поверхню, додаткове живлення та подальше відкладання яєць у ґрунт біля кореневої шийки рослин-господарів.

Характер пошкоджень. Імаго проявляють активність переважно у нічний період. Типовою ознакою пошкодження є наявність характерних вирізів на краях листків. Личинки, які живуть у ґрунті, підгризають кореневі волоски та основні коріння, що призводить до загального пригнічення рослин, жовтіння листя та зменшення врожайності ягід.

Заходи захисту. Система захисту повинна базуватися на агротехнічних та хімічних методах.

• Глибоке розпушування ґрунту в міжряддях для знищення личинок.
• Використання якісного садивного матеріалу, вільного від шкідників.
• Обробка рослин дозволеними інсектицидами в період масового виходу жуків.
• Підтримання високої агротехнічної культури та знищення бур'янів, що можуть бути резерваторами виду.