Люцерновий насіннєїд

Систематичне положення. Люцерновий насіннєїд (лат. Tychius crassirostris) є представником ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Цей вид спеціалізується на пошкодженні генеративних органів бобових культур, надаючи перевагу саме люцерні.

Культури та характер пошкоджень. Основним об'єктом живлення є насіння люцерни. Дорослі жуки можуть підгризати бруньки, проте личинки завдають значно більшої шкоди. Розвиваючись всередині боба, личинка повністю виїдає внутрішню частину насінини, залишаючи порожню оболонку, що робить насіння нежиттєздатним.

Біологія та цикл розвитку. Імаго перезимовують у ґрунті або рослинних рештках. Після виходу з діапаузи навесні вони харчуються вегетативними частинами рослин, а згодом переходять на генеративні органи. Самки відкладають яйця в молоді боби. Після завершення живлення личинки заглиблюються в ґрунт для заляльковування.

Шкідливість. Вид вважається одним із найнебезпечніших для насінницьких посівів люцерни. Через прихований спосіб життя личинок виявити пошкодження на ранніх етапах досить важко. Значне поширення шкідника призводить до критичного зниження схожості насіння та економічних збитків господарства.

Заходи захисту. Система захисту повинна базуватися на поєднанні агротехнічних та хімічних методів:

• Дотримання сівозміни та просторова ізоляція нових посівів від старих.
• Якісна оранка ґрунту восени для руйнування місць зимівлі.
• Моніторинг чисельності імаго під час бутонізації за допомогою сачка.
• Обробка інсектицидами в критичні фази розвитку рослин за умови високої щільності популяції шкідника.