Люцерновий насіннєїд

Систематичне положення: цей вид належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Він є одним із найбільш небезпечних спеціалізованих шкідників посівів люцерни в багатьох регіонах.

Культури: об'єктом нападу є переважно люцерна посівна. Найбільшої шкоди жук завдає на полях, які вирощуються спеціально для отримання насіння, оскільки саме генеративні органи рослини стають ціллю для живлення личинок.

Біологія та цикл розвитку: шкідник розвивається в одній генерації протягом року. Імаго перезимовують у ґрунті або під шаром пожнивних решток, активізуючись навесні. Самки прогризають отвори в молодих бобах і відкладають туди яйця, забезпечуючи потомство кормом.

Характер пошкоджень та шкодочинність: личинки, що вилуплюються, виїдають насіння всередині бобів, перетворюючи його на порожнисті оболонки. Пошкоджене насіння стає непридатним для посіву, а врожайність семенників може знижуватися на 30-50% і більше при інтенсивному розмноженні жука.

• Знищення залишків люцерни після збирання врожаю.
• Глибока оранка ґрунту восени для знищення зимуючих особин.
• Використання стійких сортів та дотримання сівозміни.
• Моніторинг чисельності шкідника за допомогою феромонних пасток або візуального огляду.

Заходи захисту: ефективна система захисту базується на поєднанні агротехнічних заходів із застосуванням дозволених інсектицидів. Важливо проводити обробки у критичні фази росту люцерни, не допускаючи масового відкладання яєць всередину бобів.