Сунично-малиновий довгоносик

Сунично-малиновий довгоносик (Anthonomus rubi) є серйозним шкідником ягідних культур, який належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae). Цей невеликий жук є одним з найнебезпечніших об'єктів для промислових та аматорських ягідників через свою приховану манеру розмноження.

Основними об'єктами живлення та шкодочинності є суниця садова та малина. Крім цих основних культур, шкідник часто вражає ожину, полуницю та деякі дикорослі види родини розоцвітих, які слугують для нього середовищем існування протягом усього вегетаційного сезону.

Біологія шкідника тісно пов'язана з фенофазами розвитку ягідних кущів. Навесні, при температурі повітря вище 10-12 градусів, перезимувавши у ґрунті або під залишками рослин, дорослі особини виходять на поверхню. Вони починають інтенсивно харчуватися молодими листками, а згодом переходять до бутонів.

Головна шкодочинність полягає у механічному пошкодженні бутонів. Самка довгоносика відкладає яйце всередину бутона, після чого підгризає квітконіжку. Бутон в'яне, засихає і часто опадає. Личинка, що розвивається всередині бутона, виїдає його вміст, що призводить до прямої втрати майбутньої ягоди.

Для ефективного контролю популяції слід застосовувати комплексний підхід.

• Прибирання та знищення рослинних решток восени.
• Глибоке розпушування ґрунту в міжряддях у період заляльковування.
• Проведення обприскування дозволеними інсектицидами у фазі «зеленого бутона» перед початком цвітіння.
• Використання біологічних препаратів на основі ентомопатогенних грибів.