Акрокалімозна коренева та прикоренева гниль

Збудником захворювання є гриб Acrocalymma medicaginis, який спеціалізується на ураженні кореневої системи та прикореневої зони рослин. Найбільшу шкоду цей патоген завдає посівам люцерни посівної, яка є основною кормовою культурою для багатьох аграрних підприємств.

Характерними ознаками ураження є поступове потемніння та подальше гниття кореневої шийки та основного стрижневого кореня. Через руйнування тканин корінь втрачає здатність транспортувати воду та поживні речовини, внаслідок чого надземна частина рослини починає жовтіти та передчасно в’янути.

Поширенню інфекції сприяють умови високої вологості ґрунту та сприятливі температурні режими навесні та восени. Гриб може тривалий час зберігатися в рослинних рештках та ґрунті, тому за відсутності належного догляду осередки інфекції швидко розширюються на всій площі поля.

Вредоносність акрокалімозної гнилі полягає у масовому випаданні рослин, що призводить до зрідження травостою та різкого зниження продуктивності посівів. Це не тільки скорочує термін експлуатації люцерни, але й потребує передчасного пересівання площ, що тягне за собою значні економічні збитки.

• Дотримання сівозміни з поверненням бобових на поле через 4-5 років.
• Вирощування сортів, стійких до грибкових кореневих гнилей.
• Використання якісного насіння, протруювання перед висівом.
• Дренаж ділянок для запобігання надмірному зволоженню ґрунту.
• Агротехнічний контроль бур'янів та шкідників, що пошкоджують коріння.