Мікродохіоз

Збудником цієї хвороби є гриб Microdochium bolleyi, який належить до патогенів, що спричиняють ураження підземних та прикореневих частин рослин. Він здатен тривалий час існувати як сапротроф у ґрунті, проте за сприятливих для нього умов швидко переходить до паразитичного способу життя, вражаючи ослаблені тканини господарів.

Найбільш чутливою культурою до ураження є озима пшениця, хоча патоген також зустрічається на ячмені, житі та деяких інших злакових травах. Захворювання часто розвивається в агроценозах, де порушена агротехніка або спостерігається тривалий перезволожений стан ґрунту, що знижує стійкість культур до інфекційного навантаження.

Зовнішні ознаки ураження проявляються у вигляді побуріння коренів, почорніння вузла кущіння та утворення некротичних плям на нижніх листкових піхвах. У фазі виходу в трубку уражені рослини виглядають пригніченими, мають слабку кореневу систему, що робить їх чутливими до вилягання та несприятливих погодних умов.

Розвиток гриба активізується за умов прохолодної та вологої весни або осені. Висока вологість субстрату є ключовим фактором для колонізації тканин кореня. Патоген має здатність виживати в рослинних рештках, що робить безвідвальний обробіток ґрунту чинником накопичення інфекційного запасу, якщо не проводиться належний фітосанітарний контроль.

Основна шкода від хвороби проявляється у зниженні густоти продуктивного стеблостою та зменшенні маси 1000 зерен. Для профілактики рекомендується дотримання сівозмін, використання якісного протруйника для насіння, оптимізація строків посіву та внесення фосфорно-калійних добрив. Важливо забезпечити достатній рівень аерації ґрунту та уникати переущільнення, що обмежує поширення гриба в прикореневій зоні.