Цератіомікса

Цератіомікса (лат. Ceratiomyxaceae) належить до родини міксоміцетів, або слизовиків. Хоча ці організми не є класичними фітопатогенами, їх поява на сільськогосподарських культурах сигналізує про серйозні порушення в агротехніці, пов'язані з надмірною вологістю та поганою циркуляцією повітря.

Біологічно цей організм розвивається через стадію плазмодію — рухливої маси, що здатна поглинати органічні часточки. На етапі розмноження цератіомікса виходить на поверхню рослин, утворюючи характерні вирости, які візуально нагадують білий або жовтуватий наліт складної форми.

Найчастіше ці організми з'являються на культурах, що вирощуються на вологих ґрунтах, наприклад, на овочах, ягодах або декоративних багаторічниках. Рослини, що мають пошкоджені тканини або ослаблений імунітет внаслідок несприятливих умов, стають ідеальним місцем для прикріплення колоній слизовика.

Симптоми враження проявляються у вигляді специфічних наростів, що вкривають прикореневу зону або нижню частину стебла. Внаслідок перекриття продихів та пригнічення природних процесів фотосинтезу на ділянках, покритих слизовиком, рослина може почати чахнути, а тканини під колонією — загнивати.

Для профілактики необхідно дотримуватися сівозміни, вчасно видаляти бур'яни та рослинні рештки, де накопичуються спори. Важливим заходом є контроль поливу: перезволоження ґрунту — головний фактор, що провокує розмноження міксоміцетів, тому налагодження дренажної системи є ключем до здорового врожаю.