Цератіоміксові

Цератіоміксові (Ceratiomyxales) — це група організмів, що належать до класу міксоміцетів. Хоча вони не є класичними паразитами, їхня поява на сільськогосподарських культурах сигналізує про серйозні порушення в агротехнічному режимі, створюючи умови для пригнічення рослин та розвитку вторинної гнилі.

Патоген розвивається у вигляді плазмодія, який живиться органічними рештками. У вологому середовищі він швидко поширюється поверхнею рослин, утворюючи специфічні спороношення. Це явище часто помилково приймають за грибкове захворювання, оскільки зовнішній вигляд спор нагадує борошнистий наліт.

Основними ознаками ураження є поява на стеблах, кореневій шийці або нижніх листках студенистих виростів білого або кремового кольору. З часом ці утворення стають ламкими, вивільняючи величезну кількість спор, які можуть поширюватися на здорові тканини, викликаючи їх ослизнення.

Ключовими факторами розвитку є надмірна вологість повітря та ґрунту, а також відсутність циркуляції повітря. Найчастіше цератіоміксові зустрічаються в закритому ґрунті, де порушений температурний режим і накопичується надлишок органіки, що розкладається.

Шкодочинність цих організмів полягає у фізичному перекритті продихів рослин, що уповільнює фотосинтез та дихання. Окрім того, їх присутність створює "місток" для проникнення справжніх фітопатогенних бактерій усередину тканин рослини, що значно погіршує загальний стан посівів.

Ефективні заходи боротьби зводяться до наступного:

• Повне виключення застосування неперепрілої органіки, що слугує субстратом.
• Дотримання схем посадки для забезпечення доступу світла та повітря.
• Використання дренажних систем для відведення зайвої вологи.
• Дезінфекція інструментів та конструкцій теплиць у разі масової появи слизовиків.
• Підтримання оптимального рівня pH ґрунту, що перешкоджає розвитку міксоміцетів.