Цератіоміксові слизовики

Цератіоміксові (лат. Ceratiomyxomycetes) — це особливий клас міксоміцетів, що часто зустрічаються на органічних рештках та корі дерев. Хоча вони не є типовими фітопатогенами, їх поява на живих рослинах може свідчити про надмірну вологість або наявність осередків гниття в безпосередній близькості до культурних насаджень.

Біологічна суть цих організмів полягає у їх здатності до пересування на стадії плазмодія. Вони живляться бактеріями, спорами грибів та розчиненою органікою, тому безпосередньої шкоди клітинам рослин вони не завдають. Проте їхнє масове розмноження на поверхні стебел може негативно впливати на фізіологічні процеси рослини.

Основними ознаками присутності є поява специфічних слизових або порошкоподібних наростів білого чи кремового кольору. Найчастіше вони спостерігаються в нижніх ярусах рослин, де мікроклімат найбільш вологий і відсутня пряма сонячна інсоляція, що сприяє накопиченню вологи.

Для розвитку цих організмів критично важливими є показники вологості та наявність субстрату. Найшвидше поширення відбувається після рясних опадів, коли поверхні рослин залишаються вологими протягом тривалого часу, що дозволяє спорам швидко проростати у вегетативні стадії.

Ефективні методи боротьби ґрунтуються на агротехнічних прийомах, а не на застосуванні пестицидів. До них відносять:

• Очищення ділянки від гнилої деревини та листя.
• Забезпечення належної вентиляції крон дерев.
• Регулювання режиму поливу для запобігання перезволоженню.
• Покращення дренажу ґрунту в пристовбурних колах.