Хетотиріоміцети

Chaetothyriomycetidae — це підклас сумчастих грибів, що включає види, які часто зустрічаються як епіфіти на поверхні вегетативних органів рослин. У агрономічній практиці вони відомі як збудники сажистих хвороб, що значно погіршують якість врожаю та пригнічують життєдіяльність рослин.

Збудники цієї групи грибів розвиваються поверхнево. Вони живляться органічними залишками, що містяться в медвяній росі, яку виділяють попелиці, щитівки або червеці. Міцелій гриба, що розростається, утворює щільну плівку темного кольору, яка повністю вкриває листкову пластинку або шкірку плоду, перешкоджаючи нормальному функціонуванню клітин.

Найчастіше хвороба вражає плодові дерева (груші, яблуні, цитрусові) та ягідні кущі. Вона рідко викликає пряму загибель рослини, проте значно знижує приріст, оскільки заблоковані фотосинтетичні процеси не дозволяють рослині накопичувати необхідні запаси цукрів. Окрім того, товарна цінність плодів різко падає через чорний наліт, який важко відмивається.

Умови поширення хетотиріоміцетів безпосередньо пов'язані з кліматичними факторами. Висока вологість повітря, часті опади та загущені посадки створюють мікроклімат, в якому спори гриба швидко проростають. Особлива небезпека виникає в другій половині літа, коли чисельність популяцій комах-шкідників досягає свого піку.

Основною стратегією захисту є контроль чисельності комах-екскреторів. Агротехнічні та хімічні заходи включають:

• Систематичний моніторинг комах-шкідників та своєчасне застосування інсектицидів.
• Проріджування крон дерев для забезпечення циркуляції повітря.
• Використання фунгіцидів, дозволених для боротьби із сажистими грибками.
• Підтримання високої агротехнічної культури в саду для підвищення імунітету рослин.