Чорна коренева гниль огірка

Збудником захворювання є ґрунтовий патоген Diaporthe sclerotioides. Цей гриб належить до спеціалізованих паразитів, які вражають кореневу систему овочевих культур. Здатність утворювати дрібні чорні склероції дозволяє йому виживати в несприятливих умовах та залишатися в ґрунті протягом багатьох років, що значно ускладнює боротьбу з ним.

Найбільшої шкоди патоген завдає посівам огірка у закритому ґрунті. Хвороба вражає як молоді сіянці, так і дорослі рослини у фазі плодоношення. Крім огірка, гриб може зустрічатися на інших представниках родини гарбузових, що робить проблему актуальною для професійного овочівництва та невеликих тепличних господарств.

Основними ознаками ураження є поява темних, майже чорних плям на коренях та основі стебла. З часом коріння втрачає життєздатність, починає гнити та руйнуватися, що призводить до пригнічення рослини. Зовнішні симптоми проявляються у вигляді в'янення листя у сонячні години, поступового пожовтіння та відмирання всієї надземної частини куща.

Розвиток інфекції стимулюється високим рівнем вологості ґрунту та субстрату, а також недотриманням температурного режиму. Патоген швидко розповсюджується під час поливу, через сільськогосподарські інструменти та при перенесенні зараженого ґрунту. Найбільш інтенсивно хвороба прогресує в умовах монокультури, де гриб накопичує інфекційний потенціал у тепличному середовищі.

Економічні втрати від діяльності Diaporthe sclerotioides можуть сягати 50-80% від загального врожаю при відсутності контролю. До основних захисних заходів відносять:

• використання стійких до гнилей підщеп для щеплення;
• дезінфекція ґрунту та субстратів парою або хімічними препаратами;
• видалення та знищення рослин з першими ознаками хвороби;
• регулярна дезінфекція робочого інструменту та поверхонь у теплиці.