Дідіміум лускатий

Дідіміум лускатий (лат. Didymium squamulosum) — це представник міксоміцетів, відомих як слизовики. Хоча він переважно функціонує як сапротроф, споживаючи органічні рештки, він здатний колонізувати живі органи рослин. Цей організм поширений повсюдно і проявляє активність у періоди високої вологості, перетворюючись на помітний візуальний дефект для багатьох культур.

Цей міксоміцет може зустрічатися на широкому колі культур, від садових квітів до овочевих рослин у теплицях. Найбільше ураження спостерігається у нижніх ярусах рослинності, де мікроклімат найбільш вологий і де накопичується багато рослинних залишків, що слугують субстратом для живлення слизовика.

Симптоми ураження проявляються у вигляді появи білих або сірих порошкоподібних утворень (спорокарпів), які покривають поверхню листків та стебел. Ці утворення нагадують наліт, який з часом стає твердішим. Основна проблема полягає в тому, що цей наліт механічно перекриває дихальця рослини, що значно ускладнює процеси газообміну та фотосинтезу.

Умови для поширення Didymium squamulosum включають високу вологість повітря, часті опади, застій води в прикореневій зоні та недостатню вентиляцію повітряних потоків. Організм швидко розвивається в умовах, де відсутня належна агротехнічна гігієна, що створює сприятливий мікроклімат для проростання спор та формування плазмодію.

Шкідливість дідіміуму зазвичай опосередкована, оскільки він створює умови для розвитку гнилей та грибкових інфекцій. Заходи захисту зводяться до покращення агротехнічних умов: зменшення вологості, видалення зів'ялих частин рослин та мульчі, яка може бути джерелом живлення. Хімічні методи боротьби застосовуються рідко, оскільки контроль середовища є більш дієвим.

• Покращення дренажу ґрунту.
• Регулярне проріджування загущених посадок.
• Видалення рослинних залишків з поверхні ґрунту.
• Забезпечення активної циркуляції повітря в парниках.