Диплодіозна гниль коренів та стебел маніоку

Диплодіозна гниль коренів та стебел маніоку — це деструктивне грибкове захворювання, збудником якого є Diplodia manihotis. Хвороба вражає маніок їстівний, завдаючи серйозних збитків сільськогосподарським виробникам, оскільки призводить до загнивання коренеплодів як у полі, так і під час післязбирального зберігання.

Збудник належить до патогенних грибів, що спеціалізуються на руйнуванні запасних тканин рослин. Патоген інфікує рослину через рани, що виникають при обробці ґрунту або під час збирання врожаю. Гіфи гриба швидко розростаються, виділяючи ферменти, які розщеплюють клітинні стінки, що спричиняє розвиток вологої гнилі.

Первинні ознаки хвороби проявляються у вигляді потемніння тканин коренеплоду та появи характерних чорних цяток на поверхні — це пікніди гриба, де формуються спори. У міру розвитку патогену внутрішня частина кореня перетворюється на м'яку темну масу з неприємним запахом, а стебла втрачають тургор і відмирають.

Сприятливими умовами для поширення Diplodia manihotis є тривалі періоди дощів, висока вологість повітря та погана вентиляція в сховищах. Температурний режим в межах 20–30°C є оптимальним для активного проростання спор та колонізації тканин господаря, що робить цей патоген особливо агресивним у тропічних зонах.

• Дотримання сівозміни: не висаджувати маніок на місцях попередніх уражень.
• Акуратне збирання: мінімізація механічних пошкоджень коренів.
• Сортування: видалення хворих рослин перед закладанням на зберігання.
• Контроль вологості: зберігання в добре провітрюваних сухих приміщеннях.

Основним методом боротьби залишається профілактика, оскільки лікування вже уражених рослин фунгіцидами часто є неефективним. Фермерам рекомендується використовувати здоровий посадковий матеріал та обробляти ґрунт з метою покращення дренажу, що зменшує ризик накопичення інфекції.