Емеріцелла

Емеріцелла (лат. Emericella) — це рід сумчастих грибів, що належить до порядку Еуроцієві та виступає статевою стадією (телеоморфою) деяких видів роду Aspergillus. В агрономічній практиці цей мікроорганізм відомий як збудник пліснявіння насіння, плодів та зерна під час зберігання, а також як паразит, що вражає тканини рослин, які перебувають у стані фізіологічного стресу.

Патоген вражає велику кількість сільськогосподарських культур, серед яких найбільш вразливими є зернові колосові, кукурудза, рис, бобові та олійні культури, зокрема арахіс. Гриб здатний швидко поширюватися як у полі, так і в місцях зберігання, де він активно колонізує органічну сировину, що призводить до її псування.

Типовими симптомами ураження є формування нальоту, колір якого змінюється від оливково-зеленого до темного або коричневого залежно від стадії спороношення. Уражене насіння втрачає енергію проростання, стає щуплим і вкривається щільним міцелієм, що нерідко супроводжується виділенням специфічного пліснявого запаху та синтезом небезпечних вторинних метаболітів — мікотоксинів.

Для розвитку емеріцелли необхідні сприятливі кліматичні умови, зокрема високі температури повітря (в межах 30–40°C) та підвищена вологість середовища. У польових умовах поширенню патогену сприяють механічні пошкодження, завдані сільськогосподарськими шкідниками, а також періоди посухи, що знижують загальну опірність рослин до грибкових інфекцій.

Шкідливість захворювання виявляється у значних втратах врожаю та погіршенні його якісних характеристик, роблячи продукцію небезпечною для харчування. Система захисту передбачає:

• Ретельне просушування зерна до встановлених норм вологості.
• Забезпечення належного клімат-контролю на складах та елеваторах.
• Передпосівну обробку насіннєвого матеріалу фунгіцидами широкого спектра дії.
• Дотримання сівозміни та контроль чисельності шкідників.