Мікоплазмоз рослин

Збудником цієї патології є Mycoplasma felis — мікроорганізм, який належить до класу Mollicutes. Особливістю цього збудника є відсутність клітинної стінки, що дозволяє йому безперешкодно колонізувати ситоподібні трубки флоеми рослини-господаря. Це системна хвороба, яка порушує нормальний відтік продуктів фотосинтезу, викликаючи патологічні зміни у всіх органах рослини.

Широке коло уражених культур включає овочеві пасльонові, баштанні та велику кількість декоративних видів. Мікоплазми здатні швидко поширюватися на посівах цукрового буряка та деяких технічних культурах. Враховуючи специфіку передачі інфекції, ураження часто має осередковий характер, що ускладнює своєчасну діагностику на ранніх етапах розвитку патогену.

Клінічні ознаки хвороби включають характерну хлоротичність листя, деформацію верхівкових пагонів та утворення великої кількості дрібних бічних відростків, що нагадують «відьмині мітли». Уражені квітки часто стають стерильними або набувають потворних форм (віресенція). Рослина поступово пригнічується, втрачає тургор і з часом повністю припиняє ріст.

Основним вектором розповсюдження є комахи-сисуни, зокрема цикадки, які передають патоген під час живлення соком заражених рослин. Умови середовища, що сприяють розмноженню комах-переносників (спека, низька вологість), одночасно є критичними для епіфітотійного поширення мікоплазмозу. Зимує збудник переважно в кореневищах багаторічних бур'янів.

Вредоносність хвороби виражається у значному зниженні якості врожаю та повної втрати продуктивності окремих примірників. Основними заходами захисту є:

• Просторова ізоляція від джерел інфекції.
• Використання стійких сортів та оздоровленого насіннєвого матеріалу.
• Систематична боротьба з бур'янами-резерваторами.
• Обробка посівів інсектицидами для знищення цикадок.