Неофузикоккум парвум

Neofusicoccum parvum — це небезпечний фітопатогенний гриб, який належить до родини Botryosphaeriaceae. Він виступає основним збудником різноманітних некротичних захворювань деревини, що призводять до поступового в’янення та відмирання багаторічних насаджень у багатьох регіонах світу.

Коло рослин-господарів цього гриба є досить великим. Найбільшої шкоди патоген завдає виноградникам, спричиняючи відмирання рукавів та системні некрози. Крім винограду, від інфекції страждають різноманітні плодові культури, зокрема кісточкові та зерняткові дерева, а також низка декоративних деревних порід, що робить його універсальною загрозою для садового господарства.

Основними ознаками ураження є поява темних плям та ділянок некрозу на корі, а також глибокі пошкодження внутрішніх тканин деревини. При поперечному розрізі уражених гілок добре помітні сектори відмерлих тканин коричневого кольору. Рослини поступово втрачають тургор, листя жовтіє та передчасно опадає, що призводить до загального пригнічення життєдіяльності дерева чи куща.

Інфекція поширюється переважно пікнідіоспорами, які переносяться вітром або дощовими краплями під час вологої погоди. Проникнення патогена в організм рослини відбувається через рани, що утворюються в результаті обрізки, впливу низьких температур або діяльності шкідників. Оптимальними умовами для розмноження гриба є теплі та вологі умови, що активують вихід спор та їх колонізацію на нових тканинах.

• Дезінфекція секаторів та пилок після кожного куща.
• Своєчасне видалення та спалювання сухої або ураженої деревини.
• Захист місць зрізів садовими замазками з фунгіцидами.
• Використання виключно здорового сертифікованого садивного матеріалу.

Ефективні заходи боротьби з Neofusicoccum parvum базуються переважно на профілактичних діях, оскільки системне ураження деревини важко піддається лікуванню хімічними препаратами. Своєчасна санітарна обрізка та підтримання належного фітосанітарного стану насаджень залишаються ключовими факторами, що стримують поширення цієї хвороби.