Пастерельоз

Рід бактерій Pasteurella загальновизнаний у науці як збудник хвороб теплокровних тварин, а не рослин. У сільськогосподарській практиці термін «пастерельоз» щодо рослин є некоректним і не входить до класифікації фітопатогенів. Виявлення подібних симптомів на культурах зазвичай вказує на інші бактеріальні захворювання, такі як мокрі гнилі або судинні бактеріози.

Тип хвороби, з якою часто плутають дію цих бактерій, — це системне бактеріальне ураження тканин рослин. Збудники проникають у рослину через природні отвори або механічні пошкодження, швидко колонізують міжклітинний простір і виділяють ферменти, що розчиняють пектинові речовини стінок клітин, перетворюючи тканини на слизову масу.

Ознаками ураження, які часто плутають із пастерельозом, є поява водянистих плям, швидке пожовтіння листя та в'янення всієї рослини. При високій вологості на місці уражень з'являється бактеріальний ексудат. Згодом уражені частини рослин стають темними, виділяють неприємний запах та повністю руйнуються, що призводить до загибелі культури на ранніх етапах розвитку.

Розвиток бактеріальних інфекцій прямо залежить від кліматичних умов: ідеальне середовище створюється при високій вологості та температурі в межах +22...+28°C. Розповсюджувачами можуть виступати садові шкідники (попелиця, трипси), дощові краплі, що розбризкують інфекцію, та недбале поводження з інвентарем, який не проходить належну дезінфекцію після роботи на хворих ділянках.

Система захисних заходів повинна бути спрямована на запобігання поширенню патогенів:

• Ретельна очистка поля від рослинних решток після збирання врожаю.
• Дотримання просторової ізоляції між різними культурами.
• Боротьба зі шкідниками-переносниками інфекції.
• Використання фунгіцидів та бактерицидів на основі міді.
• Дотримання режиму поливу, щоб уникнути перезволоження ґрунту.