Карликова іржа ячменю

Збудником карликової іржі ячменю є гриб Puccinia hordei, який належить до патогенів, що вражають рослини родини тонконогових. Це облігатний паразит, життєвий цикл якого може бути як однодомним, так і різногосподарним. Проміжним господарем для еціальної стадії розвитку гриба виступають рослини роду Ornithogalum (ряд лілійних).

Хвороба найчастіше уражає ячмінь (ярий та озимий), викликаючи глибокі патологічні зміни в тканинах. Гриб концентрується на листках, де формує колонії у вигляді пустул. Ураження починається з нижніх листків і поступово розповсюджується на верхні яруси, що значно погіршує фізіологічний стан посівів у критичні фази розвитку рослини.

Типовою ознакою захворювання є утворення численних дрібних оранжево-коричневих урединій, розташованих на верхній стороні листкової пластинки. Згодом на місці старих пустул або поруч з ними з'являються чорні теліопустули. Візуально це нагадує дрібні порошинки, що легко розносяться вітром, заражаючи здорові ділянки посівів протягом усього періоду вегетації.

Розвиток патогену активізується за наявності крапельно-рідкої вологи та температурного режиму в межах +15...+20 градусів. Посушливі періоди гальмують процес, проте навіть короткочасне підвищення вологості дозволяє спорам прорости та утворити нові вогнища інфекції. Важливо враховувати, що патоген може зберігатися на падалиці ячменю або бур'янах у м'які зими.

Економічні збитки від Puccinia hordei досить суттєві, оскільки хвороба провокує передчасне старіння рослин і зниження наливу зерна. Зерно, отримане з хворих рослин, має низьку натуру та незадовільні технологічні властивості. Заходи захисту базуються на поєднанні вирощування генетично стійких сортів та застосуванні сучасних систем хімічного захисту посівів.

• Посів стійких або толерантних гібридів та сортів ячменю.
• Дотримання строків сівби для уникнення періодів максимальної активності спор.
• Ретельний контроль бур'янів та знищення падалиці в міжсезоння.
• Внесення збалансованих доз фосфорно-калійних добрив для зміцнення імунітету.
• Використання фунгіцидів під час виявлення перших ознак хвороби на полі.