Червона гниль кореневої шийки

Червона гниль кореневої шийки — це небезпечне грибкове захворювання, збудником якого є гриб роду Phacidiopycnis. Цей патоген уражає кореневу систему та нижню частину стебла рослин, блокуючи провідні пучки, що призводить до повного відмирання надземної частини культури.

Серед основних культур, які страждають від цієї інфекції, виділяють сою та хміль звичайний. Патоген здатний тривалий час зберігатися в ґрунті, використовуючи пожнивні рештки як субстрат для виживання в міжсезонний період, що робить його вкрай стійким до зовнішніх чинників.

Ознаками хвороби є утворення темних, червонувато-бурих плям біля основи стебла. Характерною діагностичною ознакою є внутрішнє червоне забарвлення тканин кореневої шийки та прикореневої зони, яке чітко помітно при поздовжньому розрізі рослини. Поступово уражена тканина стає м'якою, що призводить до вилягання або раптової загибелі рослин.

Розвиток гриба інтенсифікується під час вологої погоди та при надмірному зволоженні ґрунту. Міцелій патогену проникає в рослину через мікротріщини або рани, спричинені шкідниками або агротехнічними операціями. Високі температури в поєднанні з перезволоженням ґрунту створюють оптимальні умови для спалаху захворювання.

Боротьба з хворобою базується на комплексі превентивних заходів:

• Дотримання сівозміни з поверненням чутливих культур на поле не раніше ніж через 3–4 роки.
• Використання фунгіцидів для передпосівної обробки насіння.
• Покращення дренажу на полях та знищення пожнивних решток.
• Використання стійких сортів та гібридів, якщо це передбачено сортовими реєстрами.