Склеротіофомоз

Склеротіофомоз є грибковим захворюванням, збудником якого виступає Sclerotiophoma versabilis. Цей фітопатоген вражає кореневу систему та нижню частину стебла, викликаючи некротичні процеси, що значно знижують життєздатність культурних рослин у період активного росту.

Типовою формою прояву інфекції є прикоренева гниль. Гриб швидко колонізує тканини рослини, виділяючи токсини, які руйнують клітинні стінки. Це призводить до порушення провідної системи рослини, внаслідок чого поживні речовини та волога не надходять до наземних органів у повному обсязі.

Хвороба найчастіше уражає представників родини айстрових та хрестоцвітих, зокрема соняшник. Патоген має високу здатність до виживання у ґрунті, де він зберігається на рослинних рештках у вигляді спороношень або щільних міцеліальних сплетінь протягом тривалого часу.

Основними ознаками захворювання є побуріння кореневої шийки, поява темних плям на стеблах та загальне пригнічення розвитку рослини. У запущеній стадії спостерігається вилягання посівів, передчасне засихання листя та ламкість стебла, що призводить до значних втрат урожаю на полях.

Заходи захисту включають:

• Дотримання сівозміни з перервою у 4-5 років для сприйнятливих культур.
• Ретельне знищення рослинних решток після збирання врожаю.
• Використання фунгіцидних протруйників насіння перед посівом.
• Підтримання оптимального рівня кислотності ґрунту та балансу мікроелементів.

Хімічний контроль передбачає обприскування посівів фунгіцидами широкого спектра дії при виявленні первинних симптомів. Проте головним інструментом залишається агротехнічний метод, спрямований на оздоровлення ґрунту та підвищення стійкості рослин до біотичних стресів.