Склероціальна гниль

Склероціальна гниль — це руйнівне грибкове захворювання, спричинене патогенами роду Sclerotium. Ці гриби є факультативними паразитами, що мешкають у ґрунті та вражають прикореневу зону рослин, спричиняючи некроз тканин і повноцінне припинення життєдіяльності ураженої культури.

Патоген має надзвичайно широкий спектр рослин-господарів, серед яких овочі, бобові та декоративні рослини. Особливо вразливими є культури, що вирощуються на зволожених ґрунтах з високим вмістом органічної маси, де гриб може швидко поширюватися через систему кореневих контактів або водними потоками.

Типові ознаки хвороби проявляються у вигляді раптового в'янення рослин, що супроводжується білим грибковим нальотом на кореневій шийці. З часом уражена тканина перетворюється на кашоподібну масу. Ключовою ознакою є утворення склероціїв — дрібних, спочатку світлих, згодом темно-коричневих твердих тілець, які є основними органами виживання гриба у ґрунті.

• Дотримання сівозміни з виключенням сприйнятливих культур.
• Покращення аерації та дренажу ґрунту.
• Використання біофунгіцидів, зокрема на основі грибів-антагоністів.
• Видалення та знищення уражених рослин з грудкою землі.

Розвиток патогену стимулюється високою вологістю та температурою, тому спалахи хвороби найчастіше фіксуються в літній період. Шкодочинність полягає у втраті врожаю, оскільки інфекція швидко поширюється в межах ділянки, перетворюючи здорові рослини на джерела розповсюдження нових склероціїв.

Боротьба зі склероціальною гниллю вимагає системного підходу. Окрім хімічних фунгіцидів, велике значення має оздоровлення ґрунту та створення умов, несприятливих для грибної активності. Своєчасна діагностика за перших ознак в'янення дозволяє локалізувати вогнище інфекції та запобігти її епіфітотійному розвитку на полі.